четвер, 4 листопада 2010 р.

Нотатки на полях: Януш Леон Вишневський

"Самотнім буваєш лише тоді, коли на це є час."

"Може, найважливішим не є хотіти лягти з кимось у ліжко, але хотіти встати зранку наступного дня і заварити один одному чаю?"

"Парфуми - це як новина, яку хочеш повідомити. Для цього не потрібно жодної мови. Можна бути глухонімим, можна бути з іншої цивілізації, але однак зрозумієш цю новину."

"Жінки живуть спогадами. Чоловіки тим, що забули."

"Запису болю в одному просторі пам'яті не можна стерти записами щастя в інших."

"Кохання носить у собі записане страждання, якого не уникнути, хоч би при розлуках."

"Кохання може існувати без взаємності. Дружба - ніколи."

"Навіщо людям психотерапевти? Хай би просто частіше ходили до перукаря."

"З-поміж усіх вічних речей кохання триває найкоротше."

"...Її чоловік був як ідентифікаційний номер у паспорті. Хтось його призначив і просто часом треба його десь вказувати..."

"Люди часом прагнуть розлучатися, щоб могти сумувати, чекати й радіти поверненню."

"Може це так є, що жінка, маючи такий шанс, хоче бути найважливішою в житті якнайбільшої кількості чоловіків. Але до часу. Жінка може кохати одночасно двох мужчин доти, доки один з них не зорієнтується."

"Люди рухаються по призначених долею чи провидінням - однаково як це назвати - трасами. На одну мить вони перехрещуються з нашими і йдуть далі. Більш ніж рідко і лише поодинокі залишаються на довше і хочуть іти нашими трасами. Однак трапляються й такі, які присутні достатньо довго, щоби хотілося їх затримати. Але вони йдуть далі..."

"На думку більшості іммунологів, смуток і біль можуть так само вбити як віруси."

Немає коментарів: